Головна | Реєстрація | Вхід | RSSВівторок, 16.10.2018, 17:02

Я - учитель-"творець"

Меню сайту
Наше опитування
Оцініть мій сайт
Всього відповідей: 9
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Опис педагогічного досвіду

 

ОПИС ДОСВІДУ РОБОТИ

ВЧИТЕЛЯ

СКУБІЙ ЛЮБОВ СЕРГІЇВНИ

З ПРОБЛЕМИ:

"Формування

художньо-образного мислення

засобами ейдетики"

 

 

        На сучасному етапі розвитку освіти велика увага приділяється технологіям, які сприяли б розвитку

особистості учня й робили процес навчання цікавим та ефективним. Тому успішна робота учнів на уроці

можлива, якщо вчитель застосовує методи з урахуванням навчальних можливостей школярів.

 Діти, безперечно, запам'ятовують матеріал, поданий наочно, у формі реальних предметів (або їхніх зображень). 
Школярі запам'ятовують не саме слово, а образ,  який виникає в їхній уяві. Такий метод запам'ятовування 
називається ейдотехнікою (грец. ейдон — бачу, ейдос — образ, картина, ідея).

      Впровадження ейдетичних методів і прийомів сприяє підвищенню ролі розвивального аспекту навчання, що

своєю чергою веде до успішного засвоєння знань, умінь та навичок учнями, дозволяє їм психологічно, комфортно

та легко здобувати нові знання, отримувати задоволення від реалізації своїх здібностей. Використання ейдетичних

прийомів сприяє розвитку пам'яті, уяви, творчого мислення та вміння швидко й точно відтворити отриману

інформацію. Тож учні мають можливість відчувати себе впевнено у вирі інформації, яку вони отримують під час

навчання.

 Переконана, що необхідно постійно  звертатись до використання певних ейдетичних прийомів запам’ятовування, 
особливо  якщо це стосується опанування мистецьких знань. На уроках образотворчого мистецтва вони стають 
основою, яка допоможе дитині краще засвоювати матеріал із інших предметів.
 Уперше термін «ейдетика» був озвучений німецьким психологом Еріхом Йєншем у 20-х роках ХІХ століття. 
Згодом над розробкою цього методу  працювали такі відомі психологи, як Іван Мейєндорф, (батько Феофіл 
Мейєндорф був художником) та Вільям Аткінсон. 
 Вітчизняні вчені критично вивчали ейдетичні ідеї, піддавали їх експериментальним перевіркам. Найбільш 
відомими спеціалістами з питань ейдетики були Петро Блонський, російський психолінгвіст Лев Виготський. 
Однак через ряд обставин та Велику Вітчизняну війну дослідження з питань ейдетики були повністю зупинені.  
 На початку 90-х років XX століття метод був поновлений педагогом Ігорем Матюгіним. В Україні його 
відкриття впроваджує Євген Антощук, керівник «Української Школи Ейдетики». Використання методів ейдетики 
на уроках підвищують пізнавальну активність учнів, допомагають їм учитися та творчо працювати.

       Знайомство з основами образотворчого мистецтва починається із засвоєння досить великого обсягу

теоретичних знань. Нелегко запобігти втраті учнями зацікавленості предметом унаслідок перевантаження.

Адже інтерес - це своєрідний епіцентр активізації навчання, розвитку пізнавальної активності школярів, формування

позитивного ставлення до процесу й результатів своєї праці. Він сприяє формуванню головної життєвої

компетентності учнів – умінню вчитися. Тому спрямовую свою роботу не на учіння, а на навчання, не на використання

пам’яті, а на її розвиток, не на «сліпе» повторення чи заучування відомих висловів, теорій, а на вміння мислити,

висловлювати свою думку (додаток 1).

       Моє завдання як вчителя образотворчого мистецтва створити таке навчальне середовище, де кожна дитина могла

б реалізувати свої творчі здібності. Саме методи ейдетики й дають можливість кожній дитині сприймати інформацію

не напружуючись. У своїй роботі надаю перевагу методам: Цицерона  (метод місць), «Уявний мультик» (ланцюжковий

метод), Аткінсона (піктограми), «Зміна настрою», метод парадоксальних перетворень (руйнування звичних образів і

перетворення в незвичайні), «Діалог із мистецтвом». Крім того використовую вправи ейдетики: "Гладимо кішку",

"Котячий вернісаж"; "Музична вікторина", роботу в групах. Головним пріоритетом у використанні таких вправ є

нестандартний підхід, цікавість та невимушеність. Дитина, сама того не помічаючи, потрапляє в «незвичний світ

яскравих образів», які часто є витвором її власної уяви чи фантазії.

      Під час вправ активізуються нюхові та смакові відчуття, слух, тактильна пам’ять, рух, жести, позитивні емоції.

Вони сприяють невимушеному запам’ятовуванню інформації, яка надовго й міцно осяде в дитячій пам’яті. Діти

охоче виконують ейдетичні вправи, позбуваються закомплексованості, долають у собі боязькість сказати щось не те.

      Успішно застосовувати методи ейдетики можна, користуючись невеликими секретами:

• не запам'ятовувати, а уявляти;

• уявний образ чи картинка повинні бути незвичними та яскравими;

• свої думки націлювати на добрі справи та позитивних героїв. Вся робота матиме приблизно таку схему:

            УЯВА + ПОЗИТИВНА ЕМОЦІЯ = ЗАСВОЄНА ІНФОРМАЦІЯ.

     Елементи ейдетики використовую на різних етапах уроку.

     Щоб запам'ятати назви видів мистецтв та їхні основні засоби виразності, потрібно створити щось нове, певний

яскравий образ. Пропоную учням  уявити та намалювати «Дерево видів мистецтв». Перша реакція – здивування,

далі включився інтерес, який, у свою чергу, сприяв процесу творчості. У міру пояснення нових понять на малюнку

кожного учня «виростало Дерево», на якому «Декоративно-прикладне мистецтво» та «Архітектура» розкинулися

окремими гілками, а «Образотворче мистецтво» стало верхівкою, що розгалужувалась на «Живопис», «Графіку» та

«Скульптуру». Кожну гілку ми зобразили, відповідно до характерних виражальних засобів: ліній, крапок чи кольорових

плям. Усі теоретичні поняття таким чином легко школярам запам'ятати.

      Яскравим прикладом запам’ятовування засобів виразності графіки може слугувати «мультик». Наприклад, крапка

підстрибує, перетворюється на штрих, який витягується в лінію, що в свою чергу стає плямою. Такий прийом не

порівняти зі списком, у якому нові поняття лише механічно перелічені. Так, на уроці з вивчення спектрального кола

пропоную учням вправу «З’єднай ланцюжок». Діти відповідають на питання й записують слова на окремих картках,

а потім знаходять між ними зв'язок і поєднують у одному реченні. Наприклад:

Якого кольору?

1. Трава             5.Помідор

2. Апельсин       6. Чисте небо

3. Сонечко         7. Вода

4. Баклажан

Діти повинні утворити ланцюжок.

     Або під час вивчення цієї ж теми можна використати вправу «Кольори-непосиди». Перед уроком  кольори

спектрального кола розвішуються на стінах класу. Пропоную дітям уявити, що в клас завітали кольори-непосиди.

Кожен  розмістився, де йому зручно. Діти запам’ятовують колір і його місцезнаходження в класі. Потім необхідно

пройти цими місцями  ще раз, назвавши кольори в порядку, починаючи з червоного.

    Використовую колективну творчість, яка спонукає дітей відшукувати нові цікаві асоціативні образи. Наприклад,

щоб показати, які почуття, враження та досвід надихають художника на створення мистецького твору, пропоную

«записати» ці поняття  як образ квітки в природі. Творче натхнення - це Сонце, закони композиції -  Земля, почуття

(спокійні чи бурхливі) – Дощ. Так як квітка не може існувати без сонця, землі та дощу, так і художник створює свою

картину, керуючись почуттями, враженнями та досвідом.

    Для ознайомлення учнів із різноманітними тлумаченнями, даними про  художників, скульпторів використовую

метод «Діалог із мистецтвом». Таким чином, відбувається, із одного боку – здійснення міжпредметних зв’язків, із

іншого – продовження розуміння художнього твору на наочно-чуттєвому рівні.

На етапі узагальнення й систематизації знань пропоную дітям назвати наступне слово, з яким асоціюється почуте

від попереднього гравця. Пляма – колір –– фарба – художник – картина – виставка – мистецтво – краса – радість –…

 Асоціації часом бувають несподівані. Так, головне та другорядне в композиції учні запам'ятовують, уявляючи 
кішку з кошенятами або пташку з пташенятами. Щоб запам'ятати способи виділення головного в композиції за 
допомогою кольору, розміру, тону, форми чи розташування на форматі, діти пропонують уявити кошенят чи пташенят, 
що були б наділені характерними ознаками: одне з кошенят – рожеве, інше – найдрібніше, його братик – чорнюще 
кошеня, а кошеня-пустун вилізло з кошика, де всі вони разом живуть. Образ гніздечка, кошика чи килимка, на якому 
граються наші уявні кошенята, є також дуже важливим, адже його форма допоможе засвоєнню такого поняття  як 
формат, що є похідним від «форма», яка може бути знайомою: круглою, квадратною чи прямокутною; а може бути 
незвичною: овальною, трикутною чи навіть шестикутною. Подібне образне запам'ятовування розвиває не лише пам'ять, 
а й увагу, творчу уяву, якнайкраще сприяє засвоєнню теоретичних знань із курсу образотворчого мистецтва.  

      Атмосферу захопленості уроком, предметом та мистецтвом у цілому намагаюся створювати шляхом використання

різноманітних типів нестандартних уроків: урок-сюрприз, урок-конкурс, урок-подорож, урок-казка (додаток 2), використанням 

ІКТ та проектної технології (додаток 3). Разом з учнями готуємо «Вернісаж учнівських робіт», позакласні заходи (додаток 4).

       Займаюся самоосвітою, опрацьовую фахову літературу, регулярно відвідую виставки художників (додаток 5), розвиваю

свої художні здібності (розпис предметів побуту, техніка віражного розпису та ін.) (додаток 6). Своїми методичними надбаннями

ділюся з колегами під час проведення семінарів, засідань методичних об’єднань, публікацій у фахових виданнях (додаток 7).

У 2014 році власноруч було розпочато роботу по обладнанню кабінету образотворчого мистецтва (додаток 8).

Як учитель, який вболіває за результат своєї роботи, завжди прагну створити творчу позитивно активну емоційну атмосферу, як

справжній чарівник-казкар, огортаю дітей своєю природною щирістю, доброзичливістю, особливим артистизмом, витонченим

розумінням прекрасного й глибокою повагою до вихованців та результатів їхньої творчості. Завжди й у всьому намагаюся бути

прикладом для вихованців (додаток 9).

Результативність:

1.Підвищення рівня зацікавленості мистецтвом (за результатами анкетування) (додаток 10).  

2.Розвиток у дітей уміння бачити прекрасне в звичайних речах, аналізувати.

3.Підвищення впевненості у своїх силах (участь у різноманітних районних та обласних конкурсах) (додаток 11).

4.Спонукання до подальшого розвитку своїх творчих здібностей (додаток 12).

 

Вхід на сайт
Календар
«  Жовтень 2018  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
1234567
891011121314
15161718192021
22232425262728
293031
Друзі сайту
  • Create a free website
  • uCoz Community
  • uCoz Textbook
  • Video Tutorials
  • Official Templates Store
  • Best Websites Examples

  • Copyright MyCorp © 2018
    Конструктор сайтів - uCoz