Головна | Реєстрація | Вхід | RSSВівторок, 16.10.2018, 17:08

Я - учитель-"творець"

Меню сайту
Наше опитування
Оцініть мій сайт
Всього відповідей: 9
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

"Школа ейдетики"

 

Технологія «Школа Ейдетика» в роботі вчителя початкових класів

Сьогодні перед багатьма вчителями постає думка: яким методам і прийомам надати перевагу? Що робити, аби кожному учневі було легко і цікаво здобувати знання? Зараз пропонується багато методик і одна з них – «Школа Ейдетики».

Ейдетизм (від грецького «ейдос» - вигляд, образ) – психічне явище, сутність якого полягає у здатності відтворювати яскравий наочний образ через тривалий час. Для ейдетизму характерна емоційна забарвленість образів.

«Школа Ейдетики» - впорядкований набір методів і вправ, що допомагають оволодіти осмисленим використанням своєї уяви для відтворення будь-якої інформації.

Автор «Школи Ейдетики» - російський вчений Ігор Матюгін. Він розробив ігрову систему, яка покращує сприймання та відтворює інформацію, спираючись на властиве кожній людині вміння уявляти та фантазувати. Вчений запропонував використовувати ввесь спектр фантазій і уявлень: зорових, рухових, тактильних і смакових. Численні експерименти довели, що пам’ять людини тісно пов’язана з її уявою та уявленнями – «ейдосами», як казали древні греки. Методика отримала назву «Школа Ейдетики».

Впровадження цієї методики в Україні здійснює Євген Антощук, почесний доктор педагогічних наук – засновник «Української школи ейдетики «Мнемозина». Він зазначає, що вміння дорослого «спускатися» до рівня дитини, тобто бачити яскраво, вміння дивуватися, фантазувати – це і є ейдетика.

Методи ейдетики різноманітні: на запам’ятовування слів (у тому числі й іноземних), віршів, імен, цифр, прозових текстів тощо. Завдяки цим методикам в учнів розвивається зорова, слухова, тактильна, нюхова пам'ять; довільна увага; вербальне та невербальне мислення; відтворення, творча уява та мовлення.

Ейдетик стверджують, що не буває поганої пам’яті, а ми просто часто не вміємо нею користуватися. А причина цього – недостатньо розвинене асоціативне мислення. Головне запитання під час тренування асоціативного мислення звучить так: «Про що ти подумав?» Наприклад, я пропоную дітям подивитися на чорно-білі картинки і сказати, про який колір вони подумали і обов’язково пояснити чому. Або навпаки, називаю будь-який колір і запитую про який предмет подумали діти.

Дуже добре сприяє розвитку асоціативного мислення використання друдлів. Друдли – це загадка-головоломка; малюнок про який неможливо чітко сказати, що це таке. 



 



 

 

 

 

 

Наприклад, я показую друдл у вигляді дужки та говорю: «Подивіться на цю картинку. Про що ви подумали?» І пропоную дітям домалювати той образ який побачили.



 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Виділяють три можливих напрямки використання друдлів:


  • для приємного проведення часу (під час розгадування кросвордів або інших головоломок);

  • у тестуванні й дослідженні пізнавальних здібностей дитини;

  • для свідомого розвитку творчих здібностей дитини.



Використання друдлів сприяє розвитку асоціативного та дивергентного мислення, пам’яті, вчить знаходити нестандартні підходи до різноманітних задач, допомагає у розвитку математичного мислення. Свою думку дитина має обов’язково обґрунтувати, що спонукає її до мовленнєвої діяльності. Найчастіше їх використовую у вільний позаурочний час.

Надзвичайно важко запам’ятати ряд слів, які не пов’язані між собою. Наприклад: шафа, хмаринка, гніздо, кінь, капелюх, люк, футболіст, чайник, крила, пляж. За методикою ейдетики потрібно уявити образ кожного слова та уявно пов’язати з образом наступного, малюючи в уяві фантастичний мультик. (У нас в кожного є дома шафа. Ми підходимо до неї, відчиняємо, а звідти випливає пухнаста хмаринка. На ній величезне гніздо, в якому сидить кінь. У нього на голові гарненький капелюх. Зверху відкривається люк і вистрибує футболіст. Він з усієї сили копає чайник. У нього виростають крила, він плавно приземляється на пляж).

Цей метод можна використовувати на уроці української мови на етапі роботи зі словниковими словами.

Дуже часто виникають питання: як змусити дитину переказати текст, який складно уявити; як навчити писати переказ близько до тексту чи швидко і легко запам’ятовувати вірші.

Молодшим школярам досить складно утримувати уявний образ без його підкріплення. Тому необхідно використовувати графічне зображення поняття – метод піктограм. Цей прийом використовується для збагачення словникового запасу, розвитку мовної активності. Не обов’язково бути художником. Адже треба зобразити лише фрагмент потрібного предмета і головне пояснити це дітям. Піктограми подаємо чорно-білі. Відсутність кольору полегшує обробку інформації мозком.




 

 

 

 

 

 

 

 

 Що таке Батьківщина?


Що таке Батьківщина?

За віконцем калина,

Тиха казка бабусі,

Ніжна пісня матусі,

Дужі руки у тата,

Під тополями хата, 
Під вербою криниця,


В чистім полі пшениця.

П.Боднарчук


 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Діти легко за правилами ейдетики запам’ятовують цифри, перетворюючи їх на образ, який вони їм нагадують. Вивчення кожної цифри починається з магічних слів: «Уявіть собі!». 



 


  1. Ось один Буратіно в тата син.

  2. Двійка – лебідь випливає, шию гарно вигинає.

  3. Три – верблюд з горбом іде й на спині 

  4. чотири стільці несе,

  5. дітям яблук п’ять дає.

  6. Шість – чайник весело гуде.

  7. Сім – прапорець в руках несе.

  8. Вісім – окуляри одягає.

  9. Дев’ять – кит фонтан пускає.




Вивчення таблиці множення на 2

методом ейдетики


2 х 2 = 4 – лебідь з лебедем зустрілись, на стільці вони вмостились

2 х 3 = 6 – лебідь і верблюд чайник несуть

2 х 4 = 8 – лебідь плив до стільця та й побачив окуляри

2 х 5 = 10 – лебідь яблуко зірвав, Буратіно з бубликом став

2 х 6 = 12 – лебідь чайника несе, та як Буратіно ущипне

2 х 7 = 14 – лебідь взяв прапорця, Буратіно став біля стільця

2 х 8 = 16 – лебідь окуляри одягнув, Буратіно чайника забув

2 х 9 = 18 – лебідь до кита підплив, Буратіно окуляри загубив


Коли я вперше використала ігри за методикою ейдетики, то відразу помітила, як цікаво дітям. Першокласники швидко запам’ятали всі цифри, навіть ті діти, які прийшли не підготовленими до школи. Завдяки вмінню складати та уявляти піктограми, швидко вивчають скоромовки та вірші. Четверта частина класу після уроку знають вірш напам’ять. Діти, які відмовлялися вчити вірші, тепер з цікавістю дивляться на дошку і повторюють рядки вірша. Учні можуть переказати невеликі тексти.

Звичайно, не всі діти можуть з першого разу свідомо залучити свою уяву й перенестися у фантастичний простір. На перших етапах я допомагала дітям, вчила уявляти, фантазувати, а потім тільки націлювала їх на те, що уявляти потрібно тільки кумедне, веселе, незвичне. Не слід запам’ятовувати – лише уявляти слова, подумки їх пов’язувати одне з одним у ланцюжок казкових подій.

Пам'ять дітей у молодшому шкільному віці дуже активна, і це потрібно використовувати. Не слід забувати, що основа пам’яті – уява. Від чого ж залежить розвиток уяви молодших школярів? Насамперед – від зацікавленості дитини. Яскраві образи, нестандартні порівняння зрозумілі дитині, запам’ятовуються набагато краще, ніж багаторазове повторювання незрозумілих понять. Фантазія дітей така унікальна, яскрава, часом відкривається з несподіваного боку, змушуючи вирувати нашу уяву. Та й кілька хвилин на уроці здорового, доброго гумору підвищують бажання працювати як учителя так і учня.

Вхід на сайт
Календар
«  Жовтень 2018  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
1234567
891011121314
15161718192021
22232425262728
293031
Друзі сайту
  • Create a free website
  • uCoz Community
  • uCoz Textbook
  • Video Tutorials
  • Official Templates Store
  • Best Websites Examples

  • Copyright MyCorp © 2018
    Конструктор сайтів - uCoz