Фо́тій Степа́нович Краси́цький (* 12 (24) серпня 1873, Зелена Діброва, Городищенський район, Черкаська область — † 2 червня 1944, Київ) — український художник, класик українського малярства і графіки, внучатий небіж Т.Шевченка, член АХЧУ.

            Народився в селянській родині. Початкову освіту здобув у сільській школі. 1888–1892 — коштом М.Лисенка навчався в Київській рисувальній школі М.Мурашка (майстерня М.Пимоненка). 1892–1894 — продовжував освіту в Одеському художньому училищі (майстерня К.Костанді). 1894–1901 — навчався у Вищій художній школі при Імператорській академії мистецтв (Санкт-Петербург) (майстерня І.Рєпіна). Друкував свої малюнки в журналі «Шершень» З 1903 року постійно працював у Києві: викладав у художньому училищі (1912–1920) та в Київському художньому інституті (1927–1939, з перервами). Жив на Андріївському узвозі, потім на Пріорці, на теперішній вулиці Брюсова (колишній Межигірський провулок № 20/16), де в 1977 році встановлено меморіальну дошку (бронза; скульптор О.Супрун, архітектор К. А. Сидоров). Похований на Куренівському кладовищі, 1963 року прах перенесено на Байкове кладовище (тоді ж на могилі встановлено надгробок). 1961 — на його честь названо в Києві вулицю.

Гість із Запоріжжя, 1916